- відчиняти
- [в'іджчиен’а/тие]
-н'а/йу, -н'а/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відчиняти — я/ю, я/єш, недок., відчини/ти, иню/, и/ниш, док., перех. 1) Відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні. || Робити вільним вхід, доступ до чого небудь або вихід назовні. ||… … Український тлумачний словник
повідчиняти — я/ю, я/єш і рідко повідчи/нювати, юю, юєш, док., перех. Відчинити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
відчиняти — відчинити (відводити вбік стулки дверей, вікон, роблячи вільним вхід, отвір), розчиняти, розчинити, відкривати, відкрити, розкривати, розкрити; прочиняти, прочинити (не повністю, частково); відхиляти, відхилити (тихо); розчахувати, розчахнути… … Словник синонімів української мови
відчиняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідчиняти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
відкривати — а/ю, а/єш, недок., відкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Забирати те, що прикриває або закриває, затуляє кого , що небудь. || Зсуваючись у той… … Український тлумачний словник
відхиляти — я/ю, я/єш і відхи/лювати, юю, юєш, недок., відхили/ти, илю/, и/лиш, док., перех. 1) Переміщати, відводити що небудь у якийсь бік порівняно з попереднім положенням. || Відтягати назад своєю вагою. || Трохи відчиняти (двері, кватирку тощо);… … Український тлумачний словник
відчинити — див. відчиняти … Український тлумачний словник
відчиняння — я, с. Дія за знач. відчиняти … Український тлумачний словник
відчинятися — я/ється, недок., відчини/тися, и/ниться, док. 1) Відхилятися, роблячи вільним вхід, доступ до чого небудь або вихід назовні (про двері, вікно тощо). || Ставати вільним для входу або виходу. 2) рідко. Те саме, що відмикатися 1). 3) тільки недок.… … Український тлумачний словник